Україна на шляху до Євросоюзу

Зближення України з Європейським Союзом безперечно стало головною темою німецько-української конференції комунальних партнерств, що проходила з 16 по 18 червня 2025 року в західнонімецькому місті Мюнстері. У центрі уваги – співпраця на муніципальному рівні, тобто саме там, де власне й відбувається справжній процес інтеграції. Сьогодні важко передбачити, чи стане Україна найближчим часом членом ЄС адже попереду ще багато реформ, удосконалень існуючих і створення нових структур. Утім, і державам, які вже належать до Євросоюзу, є чому повчитися в України.

Політична мета, яку поставив перед собою уряд України, – досягти повноправного членства в ЄС до 2030 року. Дотепер нові держави-члени ЄС потребували зазвичай близько семи років від початку переговорів до входження в Євросоюз. Україна перебуває на початку цього шляху – переговори про вступ почалися лише рік тому.
Паралельно країна вже четвертий рік поспіль чинить опір повномасштабній російській навалі. Ракетні й дронові атаки на українські міста, інфраструктуру й цивільні обʼєкти останнім часом значно посилилися. Україна змушена здійснювати масштабні реформи, необхідні для вступу до ЄС, одночасно здійснюючи опірросійській агресії і відновлення зруйнованих територій.

Попри складні умови, Україна вже досягла помітного прогресу на шляху євроінтеграції. Заходи з децентралізації, подолання бюрократії  та впровадження інформаційних технологій стали важливими етапами, які можуть стати прикладом для деяких країн-членів ЄС. Федеральна міністерка економічного співробітництва та розвитку Німеччини Рім АлабаліРадован у ході конференції наголосила,  що саме в питаннях дебюрократизації та цифровізації Німеччина може багато чому навчитися в України.

Після Революції Гідності 2014 року Україна почала глибокі реформи державного управління. За останнє десятиліття це уможливилоскорочення та децентралізацію радянських структур. З 2019 реалізується масштабний цифровий проєкт «Держава в смартфоні». Найвідомішим його прикладом є застосунок «Дія», завдяки якому було оцифровано безліч державних послуг – від реєстрації автомобіля до укладення шлюбу, що значно спростило доступ до них.

За словами Кшиштофа Становскі, заступника мера Любліна (Польща), партнера української Вінниці та німецького Мюнстера, окремо вражає стійкість народу України. На його думку, українці дуже добре знають, як вижити при мінімальному енергопостачанні і як ефективно використовувати обмежені ресурси. З огляду на виклики, пов'язані зі зміною клімату, повчитися цьому буде не зайвим для всієї Європи.

Як може функціонувати муніципалітет під час війни? Як дбати водночас про безпеку і про відбудову? Україна змушена знаходити відповіді на ці питання дуже швидко. Вона отримала цінний досвід і розробила гнучкі рішення, якими тепер може ділиться з іншими європейськими країнами.

Особливо емоційним моментом конференції в Мюнстері став виступ Олексія Рябикіна, заступника міністра розвитку громад та територій України. У своєму онлайн-включенні він показав світлини відбудованих районів міста Бучі. Заступник міністра подякував передусім країнам ЄС, адже без їхньої підтримки швидка відбудова у тій же Бучі була б неможлива. Саме такі проєкти демонструють, наскільки важливими є довіра й обмін досвідом. Те ж саме стосується і вступу України до ЄС.

Європейський Союз здається багатьом українцям далеким і незрозумілим. Особливо в сільських регіонах, віддалених від західного кордону, каже Ірина Микулич з української ГО «Агентство відновлення та розвитку». За її словами, наразі ситуація виглядає так, що деякі громади активно долучаються до процесу інтеграції, інші ж ставляться радше насторожено.

Багато з цих побоювань мають ментальний характер, пояснюють представники громад, що вже зробили перші кроки – наприклад, взяли участь у програмах підтримки. Важливо просто почати, вивчити нові процедури, звикнути до них і зрозуміти в такий спосіб паралельно й принципи ЄС.

Процес зміни мислення найкраще відбувається на тлі успішних партнерств. У форумі, присвяченому ролі муніципалітетів у процесі вступу до ЄС, Андрей Хорват (GIZ) підкреслив: близько 70 % законодавства ЄС безпосередньо стосується муніципального рівня. Підготовка до цього – складна, але без неї не обійтися.

Христина Кварцяна з Європейської асоціації місцевої демократії (ALDA) описала зміни в українських громадах так: „Це для мене просто як мед на душу, коли я чую, як дедалі більше керівників на місцях вживають англомовну термінологію ЄС“. Адже, за її словами, разом з мовою змінюється й мисленні, а це чіткий сигнал прогресу в зближенні з Євросоюзом.

Михайло Лаврів, голова районної ради Калуського району, підкреслив важливість муніципального партнерства. За його словами, державний документ залишиться абстрактним папером, якщо його не наповнити життям через конкретну співпрацю. Довіра між партнерами, на думку Лавріва, – це ключ до реалізації важливих проєктів.

Чимало представників українських громад висловили на конференції в Мюнстері потребу у розширенні можливостей для обміну з німецькими громадами. Однією з таких платформ є мережа німецько-українських муніципальних партнерств, що існує вже понад десять років. Вона сприяє діалогу, обміну знаннями та співпраці, а отже підтримує Україну на шляху  до ЄС.

Серед найбільших викликів у процесі зближення України з ЄС, окрім російської війни, називається боротьба з корупцією. Сергій Гупяк з Національного агентства з питань запобігання корупції України підтвердив: протидія корупції – один з основних критеріїв європейської інтеграції. Україні треба реформувати або створити з нуля відповідну інфраструктуру.

Він повідомив про значні успіхи, але також вказав на масштабність завдань. Так в Україні вже створені нові інституції для боротьби з корупцією, які передбачають залучення громадянського суспільства. Але, наприклад, сфера державних закупівель потребує подальших  реформ, особливо в контексті відбудови.

Гупяк приїхав на конференцію в Мюнстері прямо з Брюсселя, де поетапно перевіряється поступ України на шляху подолання проблеми корупції. Тільки після таких перевірок (скринінґів) можливі наступні кроки. Втім, зростаюча кількість викритих випадків корупції, оприлюднених останнім часом, – це не ознака погіршення ситуації, а навпаки –свідчення того  що створювана система працює.

Попри всі технічні аспекти не варто забувати про людський вимір. Томас Шмідт, бургомістр міста Тельтов та представник Спілки міст і громад Німеччини, наголосив: «ЄС і Україна в серці вже є родиною». Причому  міжособистісні контакти важливі особливо на муніципальному рівні . Культурний обмін і зустрічі між людьми, які часто називають м’якими темами", відіграють насправді ключову роль у процесі інтеграції. Їхній розвиток – одне з найважливіших завдань муніципалітетів.

Україна – на шляху до Європейського Союзу: попри всі виклики, з помітним прогресом. Муніципальні партнерства відіграють у цьому процесі ключову роль: сприяють обміну, зміцнюють довіру й наближають європейську ідею до людей. Висновок: вступ України до ЄС – не автоматичний, але цілком реальний.