Обмінятися досвідом ефективної співпраці між громадами з України та Німеччини, обговорити нагальні потреби і можливості для залучення нових інструментів підтримки - такою була мета онлайн-зустрічі українських муніципалітетів з партнерствами в Німеччині. Зустріч організувала Сервісна служба «Міста в Єдиному Світі» (SKEW) Engagement Global за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини. У ній взяли участь понад 100 громад з України.
Почути про потреби від самих громад надзвичайно важливо, - наголосила у вітальному слові Барбара Баумбах з департаменту федеральних земель та громад Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку (BMZ). “Міністерство підтримує муніципальні партнерства між Німеччиною та Україною з 2014 року. Зокрема, Engagement Global надає чимало інструментів для підтримки і координації зусиль. А завдяки таким обговоренням ми можемо краще зрозуміти, як ще можна підтримати українські громади. Наприклад, в рамках відновлення і відбудови”, - зазначила Баумбах.
Своїми думками і досвідом міжнародної співпраці поділилися представники чотирьох українських міст (Суми, Рівне, Запоріжжя та Івано-Франківськ) та їхніх німецьких міст-партнерів (Целлє, Оберхаузен та Магдебург). Так, сьогодні серед ключових потреб багатьох українських громад - комунальний транспорт та техніка, медичне обладнання, автомобілі швидкої медичної допомоги тощо. Також громади потребують допомоги у навчанні кваліфікованого персоналу, зокрема, медиків, для роботи в умовах війни.
Міський голова українського міста Суми Олександр Лисенко розповів про свій досвід стійкості в умовах війни та відновлення територіальних громад. Відстань від міста до російського кордону - 30 км, протяжність кордону області - 560 км. Лисенко розповідає, що, коли почався наступ, о 5-тій годині ранку всі вже були на роботі, приймали рішення, а по обіді містом вже пересувалася військова техніка. “Складно передати почуття, які відчуваєш, коли відповідаєш за життя 300 тисяч людей. Але наша громада згуртувалася, отримала зброю і стала на захист міста. Ми вигнали окупантів, забарикадували наше місто по всіх дорогах і почали його обороняти всі 42 дні, доки було оточення”, - розповів міський голова Сум.
У ці дуже складні для Сум часи дуже допомогла підтримка справжніх друзів, зокрема, німецького міста-партнера Целлє. “Коли в нас сталася біда, вони першими прийшли на допомогу. Харчові набори і речі - це було дуже потрібне у перші дні наступу, але не менш важливе і зараз”, - розповідає Лисенко і обіцяє за допомоги німецьких партнерів міцно тримати кордон Європи.
Олександр Третяк, міський голова міста Рівне розповів свій “секрет” згуртованості для міжмуніципальної підтримки і залучення міжнародних партнерів. Його місто стало потужним гуманітарним хабом для постраждалих громад на сході та півдні України та Збройних сил України. Саме через Рівне найнеобхідніші речі доставляли і розподіляли для подальшого транспортування туди, де у них була критична потреба.
В умовах загрози окупації “мери міст виступили форпостом, стали тією силою, яка прийняла на себе перший удар і взяла на себе відповідальність”, - наголосив Третяк. Він нагадав, що у перші тижні повномасштабного наступу російська армія викрала понад 50 мерів та їхніх родин, погрожуючи і вимагаючи визнати російську владу. При цьому доля п’яти з цих мерів - досі невідома.
Попри усі ризики влада та містяни продемонстрували виключну єдність і прозорість, завдяки чому партнери всередині країни та міжнародні партнери вірять в українців. Втім, на думку мера Рівного, громадам необхідно брати ініціативу у свої руки. “Не очікуйте, що хтось буде вам запропонувати допомогу, шукайте партнерства самі”, - такий його “секрет успіху”.
Вікторія Агентаєва, директорка КУ “Інститут розвитку міста Запоріжжя”, серед іншого розповіла про проєктну діяльність міст-партнерів Запоріжжя та Обергаузена. “Запоріжжя отримувало продукти харчування і ліки від німецького партнера з перших днів вторгнення, і нині отримує вантажі приблизно кожні два місяці”, - розповідає Агентаєва. Німецькі партнери також надали “швидкі”, яких дуже бракувало, і тепер ці “швидкі” рятують життя майже щодня.
“Ми не просто просимо, ми активно подаємо грантові заявки разом з містом-партнером. Німецькі партнери подають заявку, і вони ж отримують фінансові кошти. Завдяки такому інструменту ми отримали “буржуйки” в рамках допомоги від Німеччини через Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ), коли інфраструктура була дуже пошкоджена,” - каже представниця Запоріжжя.
Керівниця відділу міжкультурної співпраці м. Обергаузен Десбіна Каллінікіду вважає, що ефективність співпраці з Запоріжжям грунтується на багаторівневій комунікації. Якісне спілкування відбувається не лише між мерами, але й між співробітниками рад, обласних виконкомів, а також між представниками громадянського суспільства. Чесний відкритий контакт між партнерами дозволяє працювати ефективно і знаходити рішення проблем.
Галина Овенко, керівниця відділу роботи з міжнародними організаціями м. Івано-Франківськ, поділилася досвідом розбудови партнерств у різних куточках світу: від Польщі та Німеччини до Америки, Китаю та Японії. Ось декілька конкретних інструментів, які використав для цього Івано-Франківськ: співпраця з Engagement Global, проактивний пошук партнерів на форумах та інших міжнародних майданчиках, діалог з міжнародними інституціями та партнерствами, залучення громадянського суспільства та активних громадян, зокрема, за кордоном.
Конкретні пропозиції, які можна використовувати для налагодження партнерств і залучення додаткового фінансування озвучила Олена Овчаренко, керівниця проєкту “Муніципальні партнерства з Україною” Сервісної служби “Міста в Єдиному Світі” Engagement Global. Серед інструментів підтримки, адаптованих в умовах війни, - Фонд малих проєктів KPF, програма “Сталий муніципальний розвиток через проєкти партнерства Nakopa”, партнерства солідарності, платформа підприємств водопостачання та водовідведення, посилення міжнародного обміну на тему “Connective Cities” між експертами з міст Німеччини та України та муніципалітетами по всьому світу.
Щоб забезпечити ефективну і довготривалу співпрацю, Овчаренко рекомендує українським громадам розбудовувати прозору комунікацію з партнерами. Зокрема, організаційно, а саме, визначивши людину, що опікуватиметься партнерством, та змістовно, спираючись на аналіз потреб, спроможності партнера та чіткі пропозиції, узгоджені з партнером. Серед інших рекомендацій - планувати щорічні витрати на співпрацю у своїх місцевих бюджетах, регулярно шукати донорські організації та програми, а також залучати партнерів та приватні структури на рівні міжрегіонального, міжнародного, місцевого співробітництва.
