Подіумна дискусія 1: Партнерства з містами і допомога
Віталій Кличко, міський голова Києва, щиро подякував за надану до цього часу підтримку. Вона є дуже важливою для закінчення війни, яка стала великою трагедією, де кожного дня гинуть цивільні й навіть діти. Він надіється, що колись і російське населення зрозуміє безглуздя цієї війни. Він рекомендував, насамперед налагоджувати конкретні проєктні партнерства, наприклад, з лікарнями, дитячими садками чи школами. Міські голови на місцях знають точно, в чому полягають найнагальніші потреби міст.
Ульріх Гьорінг (Ulrich Höring), мер міста Лейпциг, повідомив, що його місто вже понад 60 років, а саме з 1961 року, плекає партнерські відносини з Києвом. За цей час обидва міста пережили разом чотири політичних системи (НДР/ФРН і СРСР/незалежна Україна). Потреби у відбудові сьогодні є значно більшими, ніж звичайна партнерська підтримка, вони вимагають величезних інженерно-інфраструктурних зусиль. Тому він закликав до створення «Multi-City Financing Facility», подібного до трастового фонду з великими сумами.
Альфред Рідль (Alfred Riedl), президент Союзу громад Австрії, описав заходи підтримки, яку надає його країна. Близько 100 сміттєвозів, автомобілів пожежної охорони, швидкої допомоги і міського транспорту – вся ця допомога була організована за допомогою центральних структур з цивільного захисту населення, як, наприклад, Червоний хрест. Але актуальні проблеми з ланцюжками постачання ускладнюють подальше надання допомоги. Австрійські громади розмістили в себе дуже багато біженців. Дуже корисними для координації заходів підтримки виявилися регулярні спільні відеоконференції з федеральними міністерствами освіти, охорони здоров’я і внутрішніх справ, а також із Союзом громад Австрії.
Д-р Бернд Фьорінгер (Bernd Vöhringer), мер міста Зіндельфінген (Sindelfingen), наголосив на важливості особистих контактів. Для точного узгодження необхідної допомоги і відповідних пропозицій його місто ініціювало створення онлайн-платформи шістьма мовами www.cities4cities.eu, якою опікується Конгрес громад і регіонів Ради Європи. За допомогою цього легкого в доступі і нескладного інструменту вже була надана допомога в розмірі понад півмільйона євро у точній відповідності до потреб міст. Ця платформа може використовуватися і громадами, які не мають партнерських відносин в Україні.
Подіумна дискусія 2: Партнерства між містами і допомога біженцям
Мартін Горн (Martin Horn), мер міста Фрайбург у Брайсгау (Freiburg im Breisgau), описав партнерство зі Львовом, яке із зростаючою інтенсивністю триває вже з 1992 року. На почату війни серед громадян існувала велика хвиля солідарності – це стосувалося як готовності робити пожертви, так і приймати у себе біженців. Тим часом війна вже стала буденною реальністю і виникає небезпека звикання, тому важливо, щоб існувала нетерпимість до війни. Необхідно стабілізувати інфраструктуру в країні і запобігти широкій міграції фахівців. Тому підтримка з боку Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку (BMZ) є наразі дуже актуальною. Так, університетська клініка Фрайбурга співпрацює, наприклад, з лікарнями Львова, надаючи підтримку у забезпеченні лікарень генераторами автономного живлення.
Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова, подякував за чудове партнерство з Фрайбургом. Допомога є дуже важливою. Внаслідок ракетного обстрілу в місті було частково зруйновано електропостачання. При цьому на піку хвилі біженців Львів приймав щоденно до 60 000 біженців. Багато з них їхали далі, але близько 150 000 біженців залишилися в місті. Лікарні Львова надають медичну допомогу багатьом пораненим, серед яких також і багато цивільних. У львівських лікарнях було проліковано біля 800 дітей, почасти важко поранених. Тільки якщо побачити на власні очі те, що трапилося, можна отримати уявлення про ситуацію в місті.
Александер Мундт (Alexander Mundt), провідний політичний консультант з європейських питань при Агентстві ООН у справах біженців (UNHCR), підтвердив, що мери міст є для нього основними контактними особами з питань координації допомоги. Вони знають потреби на місцях, а також місцеві мережі та організації, які відіграють важливу роль у розподілі допомоги. При цьому йдеться про найбільш масштабну гуманітарну катастрофу. Біля третини українців були вимушені покинути свої громади. UNHCR надає первинну допомогу у формі продуктів харчування, облаштування пунктів розміщення, забезпечує медичну і психологічну невідкладну допомогу. Українська діаспора, яка розподілена по всій Європі, також відіграє вагому роль. З одного боку, вона допомагає, збираючи пожертви, а з другого боку, займається розміщенням і соціальною інтеграцією біженців у країнах перебування.
Дорота Цішлік (Dorota Cieślik), заступниця мера польського міста Холм (Chelm), розповіла про ситуацію в своєму місті. Холм, який має прибл. 60 000 мешканців, знаходиться лише в 21 км від кордону з Україною, неподалік від центрального прикордонного переходу, через який проходили до 300 000 біженців в день. Вокзал Холма став основним місцем для їхнього транзиту. Місто допомагало не тільки надаючи логістичну підтримку, але й консультувало біженців у пошуку придатного місця цільового призначення. Для цього було важливо, щоб європейські міста в Німеччині, Франції, Нідерландах, Польщі та Австрії надавали інформацію про наявність місць для розміщення біженців. За допомогою нашого партнерського міста Зіндельфінген (Sindelfingen) було підготовлено 1 500 спальних місць, де біженці могли провести до трьох ночей під час транзитної подорожі. Тим часом ситуація вже змінилася. Тепер українці стали більше повертатися в свою країну, ніж виїжджати з неї.
Рафаль Брускі (Rafal Bruski), мер польського міста Бидгощ (Bydgoszcz), повідомив, що його місто знаходиться між містами Гданськ і Познань. У місті проживають 350 000 мешканців, воно має промисловий характер і низький рівень безробіття. Він розповів про три етапи руху біженців:
- У перші три, доволі хаотичні, тижні тисячі біженців отримували допомогу завдяки великій активності громадянського суспільства. Дуже важливою при цьому була також підтримка міст-партнерів Вільгемсгафен і Маннгайм.
- Етап реєстрації, завдяки чому біженці отримали доступ до соціальної допомоги, медичного обслуговування і ринку праці.
- Поточний етап, коли ті біженці, які залишилися, знайшли роботу і нову «домівку». Ми раді вітати в Бидгощі кожну людину, яка вимушена покинути власну країну.
Подіумна дискусія 3: Європейський контекст
Катаріна Барлей (Katharina Barley), віце-президент Європейського Парламенту, наголосила, що депутати Європейського Парламенту, незалежно від фракційної приналежності, твердо стоять на стороні України. Вона подякувала полякам за всебічну підтримку українців. Саме польські громади і громадянське суспільство прроведи дуже хорошу і солідарну роботу. Координація співробітництва відбувалася через Комітет регіонів. ЄС надав сім мільярдів євро для прийняття біженців і ухвалив директиви з питань тимчасового дозволу на працевлаштування і охорону праці. Наразі ЄС готується до координації відбудови України. Як зазначалося в Декларації Конференції з відбудови України в Лугано, громадам і місцевим органам влади тут відводиться особлива роль. Європейський Парламент підтримує вступ України до ЄС, відбудова має відбуватися в сталий спосіб у відповідності до критеріїв вступу і використовуватися для реформи управлінських структур.
«Ми відчуваємо зараз силу міст, - сказавПетер Кунц (Peter Kurz), мер міста Маннгайм (Mannheim), – які швидко запроваджують співробітництво і активно надають конкретну допомогу». Децентралізація, посилення українських міст, яке відбувалося останніми роками, стало основою того, що муніципальний рівень може надавати життєво необхідну підтримку для подолання кризи. Голос міст є важливим для перспективного розвитку і має бути більш вагомим у міжнародному діалозі. Українським містам для відбудови інфраструктури потрібні зараз інші фінансові обсяги, а самі міста можуть багато зробити для забезпечення прозорості грошових потоків і управління проєктами.
Роман Клічук, міський голова міста Чернівці (Україна), був розчулений підтримкою європейських міст. «Добре відчувати, що ти не один». Місто Чернівці, маючи майже 260 000 мешканців, знаходиться неподалік від кордону з Румунією. В ньому перебувають зараз близько 60 000 внутрішніх переселенців, що в теперішній ситуації є суттєвим навантаженням на інфраструктуру міста. Але місто Маннгайм відреагувало відразу і надало важливу допомогу у вигляді генераторів і медикаментів. Такі горизонтальні міжміські зв’язки є дуже важливими, зокрема, щоб отримувати переваги від європейського досвіду. Це також полегшить інтеграцію України до Європейського Союзу.
У своєму відео-зверненні д-р Теофіл Галло (Dr. Theophil Gallo), голова районної ради Заарпфальц, наголосив на величезній роботі, яку провели польські й українські громади по забезпеченню біженців. Його пропозиція: прийняти до Європейського регіону сім польських і десять українських районів, розташованих уздовж українсько-польського кордону. Участь у такому об’єднанні посилала би існуюче хороше співробітництво і мобілізувала нові ресурси.
На завершення конференції міністерка з розвитку Свеня Шульце (Svenja Schulze) була вражена дуже швидкою, небюрократичною і всебічною допомогою під час війни. Вона ще раз звернула увагу на те, що вона підтримує Сервісну службу «Міста в єдиному світі» від ТОВ «Engagement Global gGmbH» і розглядає цей захід як початок для подальших форматів обміну. «Ми допомагаємо зараз і будемо допомагати стільки, скільки буде потрібно!»
Автор: Буркгард Фільгабер (Burkhard Vielhaber), липень 2022 р.