Іван Лукеря, Заступник Міністра розвитку громад та територій України, спочатку описав стан справ у своїй країні: «Багато міст вимушені жити під бомбардуваннями». Об’єкти критичної інфраструктури, енерго- та водопостачання перебувають під щоденними обстрілами з метою залякування населення». Лише у Харкові кожний третій будинок зруйнований або сильно пошкоджений. В цій ситуації містам доводиться брати на себе додаткові завдання, як, наприклад, забезпечення внутрішньо переміщених осіб. Незважаючи на це: «Україна об’єднана та згуртована, як ніколи».
Після завершення промови Іван Лукеря презентував конкретний План відновлення України. Згідно Світовому Банку витрати на відбудову оцінюються приблизно в 349 мільярдів доларів США (станом на червень 2022 року, але збитки зростають кожного дня). Згідно з цим планом Україна поділена на чотири регіони в залежності від географічного положення відносно до зони бойових дій, ступеню зруйнувань та економічного стану. В короткостроковому плані на наступні 36 місяців фокус лежить в першу чергу на 1200 об’єктах, які потребують ремонту або відновлення житлових будинків і систем енерго- та водопостачання. Заступник Міністра звернувся до партнерств із проханням фінансової підтримки для одного або декількох із цих об’єктів. «Кожний внесок має значення, навіть якщо він малий». Чим швидше розпочнеться відбудова, тим скоріше Україна буде готова стати членом Європейського Союзу.
Питання відбудови як завдання політики розвитку стало темою подальшої панельної дискусії, в якій взяли участь Ґабі Шок, голова комітету з муніципального співробітництва задля розвитку в Раді громад і регіонів Європи, та Аня Ваґнер, керівниця департаменту 513 з питань земель і громад Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку. Віктор Подорожний, генеральний директор Директорату регіональної політики Міністерства розвитку громад та територій України, та Олена Симоненко, радниця заступника керівника офісу Президента України, на жаль, не змогли долучитися до дискусії в онлайн-форматі через порушення інтернет-зв’язку та енергопостачання в своїх містах.
Ґабі Шок була вражена глибиною деталізації Плану відновлення, «який може стати надійним підґрунтям». За словами Ґабі Шок, Рада громад і регіонів Європи вбачає себе в першу чергу у ролі посередника, який сприяє передачі інформації та створенню мереж між європейськими містами, уникненню дублювання в роботі, документуванню та поширенню найкращих практик.
Аня Ваґнер підкреслила, що Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку добре усвідомлює стан справ в Україні та зараз спільно з іншими донорами, такими як ЄС, планує скоординувати та прискорити надання допомоги для стабілізації положення в Україні. Цілі сталого розвитку Порядку денного 2030 є при цьому важливим орієнтиром для розробки форми довгострокової підтримки.
Внески муніципалітетів у відбудову були темою другої панельної дискусії:
Олександр Маркушин, Ірпінський міський голова, описав стан справ у місті. Ірпінь став містом у Київській області, за яке велися найзапекліші бої, і був зруйнований на 70 відсотків. Навесні місто вдалося звільнити, що уможливило його відбудову. Однак місто не має власних фінансових коштів. Відбудовувати місто вдається лише завдяки зовнішній підтримці, наразі, поміж іншим, завдяки суттєвій допомозі Червоного Хреста.
Марина Денисюк, старша проєктна менеджерка та керівниця команди Офісу Реформ Кабінету Міністрів України за напрямом Координація розробки плану відновлення України, розповіла, що в чотирьох регіонах відбудова протікає різними темпами. Регіон 1, території, розташовані поблизу зони бойових дій, наразі в першу чергу залежить від гуманітарної допомоги. В регіоні 2, звільнених територіях, зусилля концентруються на відновленні найважливіших об’єктів інфраструктури. В регіоні 3, регіоні підтримки, який розташований в центрі країни, тим часом були розроблені перші довгострокові плани розвитку, а в регіоні 4 на заході країни поряд із економічним розвитком першочергового значення набуває забезпечення внутрішньо переміщених осіб. В даному випадку важливу роль відіграє активна підтримка міжнародного приватного сектору економіки.
Д-р Теофіл Ґалло, депутат ради округу Заарпфальц, розповів, як функціонує співпраця із восьма польськими та сьома українськими регіонами, які мають обмежені фінансові ресурси, але великий ентузіазм. А Міхаель Цюфка, бургомістр об’єднаної громади Ланґенлонсгайм-Штромберг, повідомив, як після надання підтримки в сфері підготовки питної води, управління надзвичайними ситуаціями громада формалізувала співпрацю із Миргородською міською громадою укладанням партнерства 21 вересня 2022 року.
Д-р Вільгельми, керівник Сервісної служби «Міста в єдиному світі», Engagement Global, зазначив, що існуюча мережа німецько-українських муніципальних партнерств вже з 2015 року підтримувала процес децентралізації в Україні. Завдяки існуючим всередині мережі контактам муніципальні партнерства мали після початку війни можливість діяти швидко і без бюрократичних перешкод. Німецькі громади можуть і надалі підтримувати своїх українських партнерів в процесі реформування їхніх адміністративних систем.