Партнерства задля відбудови та розвитку

12-13 жовтня 2022 року в Ауґсбурзі відбулася П’ята німецько-українська конференція муніципальних партнерств. Не тільки участь високопосадових спікерів, але й кількість учасників, зокрема з українського боку, продемонструвала її особливе значення у ці часи агресивної війни, розв’язаної Росією. Німецькі та українські громади згуртовуються дедалі щільніше, а кількість партнерств зростає. При цьому надзвичайне враження справили розповіді українських партнерів про те, як вони намагаються впоратися із цією кризисною ситуацією.

З 2016 року українські та німецькі громади проводять щорічні зустрічі в рамках нашої мережі партнерств. Проте цього року все змінилося. Лише за два дні до початку конференції багато українських міст зазнали нових бомбардувань російською армією або потрапили під артилерійські обстріли. Поряд із великою кількістю загиблих і поранених в багатьох місцях були значно пошкоджені системи водо- та електропостачання.

Незважаючи на це, близько 110 учасників із України відгукнулися на запрошення до Ауґсбурґу. Більшості із них для цього довелося витримати багатоденну подорож. Німецька сторона була представлена понад 130 учасниками. Ще 50 учасників із обох країн долучилися до конференції в онлайн-форматі, загалом у заході взяли участь близько 300 осіб.

Відкриття конференції розпочалось відео-зверненням Федеральної міністерки економічного співробітництва та розвитку Свені Шульце. Міністерка високо оцінила роль громад. Вже через декілька днів після початку війни вони надали швидку допомогу без зайвих бюрократичних ускладнень. Завдяки цільовій підтримці вони продемонстрували, що для відбудови України громади відіграють центральну роль, особливо в галузях енерго- та водопостачання і надання медичної допомоги. «Я радію тому, що через нашу мережу муніципальних партнерств ми в Міністерстві економічного спіробітництва та розвитку в останні місяці змогли підтримати німецькі громади у налагодженні процесу надання швидкої допомоги українським містам.» До того ж постійно зростає кількість муніципальних партнерств, яка становила близько 70 перед початком війни та збільшилася до 105 у вересні 2022 року. До цього часу громади мобілізували понад 11 мільйонів євро із власних коштів, додатково зібрали допомогу у розмірі 12 мільйонів із грошових і речових благодійних внесків від приватних осіб та організували понад 100 гуманітарних конвоїв. Муніципальні партнерства є символом європейської думки, громадської активності за межами країн, символом демократії і миру. Міністерка наголосила: «Уряд Німеччини твердо стоїть на боці України».

Юрій Ярмілко, Генеральний консул України в Мюнхені, висловив вдячність усім, хто надає підтримку, зокрема Сервісній службі «Міста в єдиному світі» за багаторічну роботу із налагодження мережі партнерств.  На даний час в Баварії існує 14 муніципальних партнерств та три регіональні партнерства. Зараз триває процес налагодження нових партнерств. Співпраця суттєво поглибилась. Якщо в минулому деякі партнерства зазнавали критики через недостатньо активну співпрацю, сьогодні вони стали взірцевим прикладом для інших. Юрій Ярмілко завершив свою промову двома проханнями: по-перше, розірвати муніципальні партнерства з російськими містами, по-друге, допомагати українським біженцям із оформленням документів без зайвої бюрократії. В його консульстві зареєструвалися близько 300000 біженців, серед яких близько 180000 біженців не мають закордонних паспортів через викликаний війною хаос.

Мерседес Ляйс із адміністрації округу Швабія, керівниця відділу державних закупівель та справ Європи, розповіла про активну співпрацю на регіональному рівні. Округ Швабія підтримує партнерства із трьома регіонами – французьким департаментом Маєнн, румунським жудецем Сучава та Чернівецькою областю в Україні. Підписання спільної декларації «Чотири регіони задля Європи» у 2000 році навело міст між крайнім заходом (Франція) та крайнім сходом (Румунія) Європи. Ключовим аспектом співпраці були спільні проєкти у сфері роботи з молоддю. Від початку війни Маєнн, жудець Сучава та округ Швабія спільно підтримують Чернівці, зокрема відправляючи регулярні конвої з гуманітарною допомогою.

Іван Лукеря, Заступник Міністра розвитку громад та територій України, спочатку описав стан справ у своїй країні: «Багато міст вимушені жити під бомбардуваннями». Об’єкти критичної інфраструктури, енерго- та водопостачання перебувають під щоденними обстрілами з метою залякування населення». Лише у Харкові кожний третій будинок зруйнований або сильно пошкоджений. В цій ситуації містам доводиться брати на себе додаткові завдання, як, наприклад, забезпечення внутрішньо переміщених осіб. Незважаючи на це: «Україна об’єднана та згуртована, як ніколи».

Після завершення промови Іван Лукеря презентував конкретний План відновлення України. Згідно Світовому Банку витрати на відбудову оцінюються приблизно в 349 мільярдів доларів США (станом на червень 2022 року, але збитки зростають кожного дня). Згідно з цим планом Україна поділена на чотири регіони в залежності від географічного положення відносно до зони бойових дій, ступеню зруйнувань та економічного стану. В короткостроковому плані на наступні 36 місяців фокус лежить в першу чергу на 1200 об’єктах, які потребують ремонту або відновлення житлових будинків і систем енерго- та водопостачання. Заступник Міністра звернувся до партнерств із проханням фінансової підтримки для одного або декількох із цих об’єктів. «Кожний внесок має значення, навіть якщо він малий». Чим швидше розпочнеться відбудова, тим скоріше Україна буде готова стати членом Європейського Союзу.

Питання відбудови як завдання політики розвитку стало темою подальшої панельної дискусії, в якій взяли участь Ґабі Шок, голова комітету з муніципального співробітництва задля розвитку в Раді громад і регіонів Європи, та Аня Ваґнер, керівниця департаменту 513 з питань земель і громад Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку. Віктор Подорожний, генеральний директор Директорату регіональної політики Міністерства розвитку громад та територій України, та Олена Симоненко, радниця заступника керівника офісу Президента України, на жаль, не змогли долучитися до дискусії в онлайн-форматі через порушення інтернет-зв’язку та енергопостачання в своїх містах.

Ґабі Шок була вражена глибиною деталізації Плану відновлення, «який може стати надійним підґрунтям». За словами Ґабі Шок, Рада громад і регіонів Європи вбачає себе в першу чергу у ролі посередника, який сприяє передачі інформації та створенню мереж між європейськими містами, уникненню дублювання в роботі, документуванню та поширенню найкращих практик.

Аня Ваґнер підкреслила, що Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку добре усвідомлює стан справ в Україні та зараз спільно з іншими донорами, такими як ЄС, планує скоординувати та прискорити надання допомоги для стабілізації положення в Україні. Цілі сталого розвитку Порядку денного 2030 є при цьому важливим орієнтиром для розробки форми довгострокової підтримки.

Внески муніципалітетів у відбудову були темою другої панельної дискусії:

Олександр Маркушин, Ірпінський міський голова, описав стан справ у місті. Ірпінь став містом у Київській області, за яке велися найзапекліші бої, і був зруйнований на 70 відсотків. Навесні місто вдалося звільнити, що уможливило його відбудову. Однак місто не має власних фінансових коштів. Відбудовувати місто вдається лише завдяки зовнішній підтримці, наразі, поміж іншим, завдяки суттєвій допомозі Червоного Хреста.

Марина Денисюк, старша проєктна менеджерка та керівниця команди Офісу Реформ Кабінету Міністрів України за напрямом Координація розробки плану відновлення України, розповіла, що в чотирьох регіонах відбудова протікає різними темпами. Регіон 1, території, розташовані поблизу зони бойових дій, наразі в першу чергу залежить від гуманітарної допомоги. В регіоні 2, звільнених територіях, зусилля концентруються на відновленні найважливіших об’єктів інфраструктури. В регіоні 3, регіоні підтримки, який розташований в центрі країни, тим часом були розроблені перші довгострокові плани розвитку, а в регіоні 4 на заході країни поряд із економічним розвитком першочергового значення набуває забезпечення внутрішньо переміщених осіб. В даному випадку важливу роль відіграє активна підтримка міжнародного приватного сектору економіки.

Д-р Теофіл Ґалло, депутат ради округу Заарпфальц, розповів, як функціонує співпраця із восьма польськими та сьома українськими регіонами, які мають  обмежені фінансові ресурси, але великий ентузіазм. А Міхаель Цюфка, бургомістр об’єднаної громади Ланґенлонсгайм-Штромберг, повідомив, як після надання підтримки в сфері підготовки питної води, управління надзвичайними ситуаціями громада формалізувала співпрацю із Миргородською міською громадою укладанням партнерства  21 вересня 2022 року.

Д-р Вільгельми, керівник Сервісної служби «Міста в єдиному світі», Engagement Global, зазначив, що існуюча мережа німецько-українських муніципальних партнерств вже з 2015 року підтримувала процес децентралізації в Україні. Завдяки існуючим всередині мережі контактам муніципальні партнерства мали після початку війни можливість діяти швидко і без бюрократичних перешкод. Німецькі громади можуть і надалі підтримувати своїх українських партнерів в процесі реформування їхніх адміністративних систем.

Роль муніципальних мереж на рівні ЄС – тема третьої панельної дискусії, яку тут можна було лише порушити:

Людмила Даменцова, заступниця виконавчого директора Асоціації міст України, звернула увагу на різноманітність завдань, які передбачає відбудова, але й на потенціал спільних дій. Зараз дуже важливе значення мають зокрема створення більшої кількості прикордонних пропускних пунктів, будівництво укриттів та забезпечення внутрішньо переміщених осіб.

Д-р Катаріна Габеркорн із Європейського офісу округу Швабія, звернула увагу на переваги багатонаціональних партнерств. Так, наприклад, Румунія має розташований неподалік від кордону аеропорт із достатніми складськими потужностями, який дозволить швидко надавати допомогу українським партнерам.

Ант’є Ґротхеер, членкиня робочої групи Україна й фахового комітету CIVEX, Європейський комітет регіонів, наголосила, що як на Міжнародній конференції з питань відновлення України у липні 2022 року в Лугано, так і в Парламенті ЄС роль муніципального рівня для відбудови була визнана вирішальною.

Ліна Фурх, керівниця департаменту з європейських і міжнародних справ Асоціації міст Німеччини та заступниця генерального секретаря Ради громад і регіонів Європи / Німецька секція, підкреслила, що для виконання такого геркулесового завдання, як відбудова з її надмірними витратами, спочатку необхідно розробити механізми для залучення експертів від громад. Дуже важливо, щоб громади могли сказати вголос: «Без громад справи не вирішуються!»

Другий круглий стіл німецьких бургомістрів та українських міських голів, організований Асоціацією міст Німеччини та Асоціацією міст України, завершив перший день конференції:

У цілому дванадцять бургомістрів із Німеччини та міських голів із України отримали нагоду представити свої партнерства. Можна було побачити широке розмаїття партнерств, обумовлене розмірами громад, географічним розташуванням в Україні, тривалістю співпраці та особливими історіями громад.  І вкотре стало зрозуміло: для партнерської співпраці не існує готових схем, а громади самі знають краще, у який спосіб можна надати взаємну підтримку та використати обмежені ресурси найбільш ефективно.

Другий день конференції був присвячений конкретній співпраці в рамках трьох окремих проєктних майстерень за темами «Стала відбудова та теплопостачання в містах і громадах України», «Сприяння інтеграції внутрішньо переміщених осіб та підсилення суспільної згуртованості» та «Продовольча безпека та розвиток громад».

На початку другого дня конференції д-р Штефан Вільгельми, керівник SKEW, ще раз окреслив можливості підтримки, які в цілому пропонує Сервісна служба «Міста в єдиному світі».

Олена Овчаренко, керівниця проєкту «Муніципальні партнерства з Україною», який реалізує Сервісна служба «Міста в єдиному світі», представила крім цього розвиток та успіхи мережі за останні п’ять років, а також пропозиції підтримки, які Сервісна служба розробила спеціально з цією метою. Вони охоплюють широкий спектр: починаючи з посередництва у налагодженні партнерства, консультацій і супроводу процесу та завершуючи кадровою і фінансовою підтримкою конкретних проєктів.  
Заключним акордом конференції став «Ярмарок можливостей». Біля кожного із загалом одинадцяти інформаційних стендів учасники мали нагоду отримати індивідуальну консультацію щодо різних можливостей кадрової та фінансової підтримки.

Автор: Буркгард Фільгабер, звіт складений у жовтні 2022 року.